конспект уроку з всесвітньої історії 6 клас
Правителі Єгипту

Всесвітня історія 6 клас

Тема: Розквіт та занепад Єгипту в ІІ тис. до Р. Х. Хатшепсут. Тутмос ІІІ. Рамзес ІІ.

Мета: розкрити причини розквіту та занепаду Єгипетської держави, охарактеризувати соціальні перетворення в державі, з’ясувати причини та наслідки військових походів фараонів; дати характеристику життя і діяльності Тутмоса І, Хатшепсут, Тутмоса ІІІ, Рамзеса ІІ, Рамзес ІІІ; розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;критичне мислення виховувати інтерес до історичних осіб.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: називати хронологічні межі розквіту та занепаду  держави в Давньому Єгипті; показувати на карті напрямки завойовницьких походів єгипетських фараонів, описувати їх життя та діяльність.

Тип уроку: вивчення і узагальнення знань

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: сьогодні у нас незвичайний урок до нас завітали гості самі правителі Давнього Єгипту, які розкажуть нам про себе багато цікавого.

Цариця Хатшепсут

    Володаркою Єгипту я була від 1504 до н.е. до 1483 р. до н. е. Це був перший в історії випадок утвердження жінки на найвищих щаблях влади. Народилася за часів розквіту єгипетської державності, справедливо названої Новим Царством. Моє ім’я означало «Перша серед шляхетних жінок». Я була донькою та спадкоємницею 18-ої династії  Тутмоса І.  Стала дружиною слабкого і нерішучого Тутмоса ІІ, який помер молодим і його спадкоємцем проголошено мого пасинка Тутмоса ІІІ. Проте дванадцятирічний хлопчисько був не в змозі керувати державою і тому я стала регентом – правителькою. Але щоб правити офіційно мала стати не просто царицею, а фараоном. Після спеціально влаштованої пишної церемонії здобула титул дружини Бога. Незабаром проголосила себе дочкою бога Амона – Ра. Мій батько дав мені чоловіче тронне ім’я – Мааткара. Я відмовилася від усіх жіночих титулів і проголосила себе фараоном Мааткара. Правила країною 22 роки. Надівши подвійну корону Верхнього й Нижнього Єгипту і підв’язавши штучну борідку,  з’являлася в тронному залі, де  приймала послів і сановників. Я закінчила відновлення Єгипту після нашестя гіксосів і почала споруджувати пам’ятники по всьому Єгипту. При моєму правлінні країна процвітала в економічному плані, були значно підняті закупівельні ціни на зерно, м’ясо й фініки, незважаючи на те, що ціни були й до цього дуже високими. Ці заходи сприяли розвитку сільського господарства. Колосальні кошти були витрачені на відновлення портових міст. Нижнього Єгипту, відродження або перебудову храмів. Особисто очолила один з двох завойовницький поход до Нубії, встановила контроль над Сінайським півостровом, Фінікійським узбережжям, Південною Сирією та Палестиною. Скарбницю було поповнено в 1,5 рази.  Близько 1482 – 1481 рр. до н.е. я спорядила військову експедицію у складі 210 матросів і п’яти кораблів у країну Пунт. Під  час  повновладного правління почали активно розвиватися прикладні науки і насамперед архітектура. Були відновлені давні пам’ятні будівлі й храми, деякі були оновлені і перебудовані. Так, у Карнакському храмі Амона  Тутмоса І за моїм наказом були встановлені два обеліски з асуанського граніту. Це були найбільші «голки сонця» заввишки 30,7 метра і вагою в 350 тонн кожний. Але насамперед, як і всі жителі Давнього Єгипту піклувалася про своє безсмертя. Архітектором Будинку вічності став мій улюблений зодчий Сенемунт.  Шлях до храму завширшки 37 метрів по обидва боки охороняли яскраво пофарбовані сфінкси. Будівля, вирубана у вапнякових скелях, складалася із трьох величезних терас, розташованих одна над одною. На широких терасах і уздовж зовнішнього фасаду росли дерева, привезені з Пунту. Цей храм став взірцем архітектурного стилю.  Та ось юрби плакальниць оголосили про мою смерть.  Розкішний саркофаг з  тілом поставили на полоззя, і бики повезли його по гарячому піску пустелі до вже готової гробниці.

Тутмос ІІІ

    Я був сином фараона Тутмоса ІІ й наложниці Ісіди. Після смерті батька мене проголосили фараоном, але я був малолітнім і регентом призначили мою мачуху Хатшепсут. Незабаром мене було усунуто від влади і єгипетський престол посіла Хатшепсут. Лише після її смерті я прийшов до влади. Ставши на престол  наказав знищити всі згадки про жінку, яка правила країною 22 роки. Увійшов в історію як  цар Нового Царства, великий фараон-завойовник. За мого правління територія Єгипту збільшилася утричі. За своє життя я здійснив чимало походів, але з військової точки зору найбільш цікавий перший, кульмінаційним моментом якого став бій під Мегіддо.

     Навесні 1503 р. до н. е. єгипетська армія, яку  очолив виступила в похід проти Сирії. Незабаром єгиптяни розбили табір неподалік від Мегіддо – це місто було головною базою анти єгипетської коаліції, до складу якої входило 330 правителів міст Сирії, Ханаан й Фінікії. Разом вони складали значну силу. Атаку я очолив сам особисто. Після стрімкого удару єгипетського війська супротивники накивали п’ятами.

    У своєму зверненні до війська я наголошував на особливому значенні Мегіддо для успішного завершення війни: «Усі володарі всіх північних країн замкнені всередині його; взяти Мегіддо – це означає взяти тисячу міст».

     Із вирубаних навколо міста гаїв і вадів єгиптяни спорудили навколо Мегіддо стіну під назвою: «Тутмос, що ловить азіатів». Розташувавшись уздовж стіни, військо розпочало чекати, коли в переповненому людьми місті закінчаться харчі. Противник тримався довго, але через сім місяців облоги ворог здався. Перемога під Мегіддо надихнула мене на нові воєнні походи. Ми захопили Кадеш. Цар Кадешу застосував цікаву тактику: щоб розладнати стрій єгипетських колісниць, запряжених жеребцями, він вивів на поле битви кобилу, однак план не спрацював. Єгипетський воєначальник відрубав кобилі хвоста й за цей подвиг одержав від мене два ордени – «Лева» і «Двох мух». Потім військо єгиптян, яке я очолив захопило Халпу й Нію, воювало на території Нубії. Результатом такої завойовницької політики стало значне розширення території єгипетських володінь. В усіх завойованих країнах будувалися фортеці і розташовувалися єгипетські військові гарнізони. Всього я здійснив 17 походів і перетворив Єгипет на могутню державу. Мені надсилали «подарунки» хетські, вавилонські, ассирійські царі та володарі острівних середземноморських держав. Саме більше поклонявся мені правитель Кіпру, який кланявся моїм коням та колісницям. За активну воєнну діяльність історики мене назвали «Наполеоном Стародавнього Єгипту».

Фараон – реформатор Ехнатон

     Серед фараонів не всі були завойовниками. Народився в сім’ї єгипетського фараона Аменхотепа ІІІ  та цариці Тії, доньки провінційного жерця. Дружиною моєю стала за звичаєм моя зведена сестра – Нефертітті, ім’я якої означала  «Прекрасна прийшла». Її скульптурний портрет знайдено в руїнах Ахетатона під час розкопок. Вона постає перед нами як молода жінка з ніжними рисами обличчя, лебединою шиєю, великими видовженими очима,сповненими мрійливості та чарівності. У шлюбі із нею, яка носила титул «велика цариця» у нас народилося шість дітей – доньок – Меритатон, Макетатон, Анхесепаатон, Нефернефруатон Ташерит, Нефернефрура та Сетепенра.  У XIV ст. до н. е. я став царем.  Я став фараоном у 17-річному віці. Не був створений для царського трону. Я не дотримувався в міжнародних відносинах етикету. Про це зокрема вказували у своїх листах хетський цар Суппілуілума та вавилонський цар Бурна – Бураріаш. Державницьку діяльність розпочав із реформування релігії. Відмовився від старих богів Єгипту, посварився із жерцями і встановив новий культ бога сонця Атона. Я побудував для себе на новому місці столицю, яку назвав «Ахетатон», тобто «Місто сонячного обрію», а собі взяв нове ім’я — Ехнатон, тобто «любий Атону». Також складав гімни на честь бога сонця. Поки я тішився радощами сімейного життя і складав вірші, моя  держава почала потроху занепадати. Підкорені народи вже не відчували «залізної руки» фараона. Після моєї  смерті в 1347 р. до н. е. жерці поновили колишні порядки. Столицею знову стали Фіви. Жителі Ахетатона розійшлися, і пісок пустелі засипав будинки та храми. Жерці стерли з усіх написів моє ім’я, яке  було їм ненависне. Історики назвали його біблійним  Мойсеєм.

Рамзес ІІ

Давній Єгипет не знав ніколи фараона  Величнішого за мене. Упродовж майже 66 – річного правління Єгипет став наймогутнішою державою Близького  Сходу і я

  назавжди залишився в історії Єгипту як видатний завойовник та будівник. Почав правити Країною приблизно 1289 – 1222 рр. до н.е. Належав до 19 – ї династії єгипетських фараонів, був сином Сеті і цариці Туйї.  Посів трон свого батька у 20 років. У перші роки свого правління наказав на всіх монументах стерти імена

попередніх фараонів і написати там своє ім’я, що єгиптяни пам’ятали тільки мене.  Під час коронації мене було проголошено одночасно царем і верховним жерцем Єгипту, тож одразу звелів називати себе Анхту – Переможцем. Перші роки правління минули неспокійно6 після зміни фараона багато завойованих народів зажадали свободи. Повстання  у Лівії та Нубії були наскільки масштабними, що вимагали моєї особистої присутності. Перший свій похід здійснив у хетське царство куди привів своє 20-тисячне військо, яке  було поділене на чотири частини. Названі на честь богів – Амон, Ра. Пта. Сет. На підступах до міста Кадеш на моє військо напали хети. Так почалася наймаштабніша битва в історії давнього світу – битва перед Кадешем. На початку бою хети оточили невеликий мій загін й почали знищувати єгиптян. Нас врятувало те, що у війську були ратники, які могли досить довго стримувати ворожі атаки до підходу основної частини єгипетського війська. У цій битві дуже яскраво виявилися мої військові таланти: своєю хоробрістю надихнув єгиптян триматися до останнього, а після підходу підкріплення – обернув нищівну поразку на нічию. Хети і єгиптяни відступили зі значними втратами. Повернувшись додому, обидва царі заявили про свою перемогу перед Кадешем.  На десятому році правління я уклав мир з хетами. За умовами миру, Єгипет і Царство хетів визнавали недоторканість кордонів своїх держав та були зобов’язані надавати воєнну допомогу одне одному в разі нападу іншої країни. Згодом взяв за дружину одну з доньок царя хетів. На цьому період активних завоювань завершився. Відзначився не тільки військовими успіхами , а й масштабною будівничою та дипломатичною діяльністю. Я розширив іригаційну систему, що дозволило обробляти нові землі. На цих землях були зведені нові міста, серед них – нову столицю – Пер - Рамзес. Це місто стало справжнім монументом слави з величними палацами і гігантським храмом. А вінчала місто моя 27 – метрова статуя, яку було видно за декілька кілометрів від міста. Я не забуваю і про вже зведені храми у Луксорі і Карнаку.  Для себе звів великий мавзолей Рамессеум, на стінах якого записували відомості про мої перемоги і надбання, прославляли моє ім’я. завоювання дозволили Єгипту розширити свої торговельні зв’язки, сприяти культурному обміну та установленню

дипломатичних відносин із сусідніми народами. За мого правління Єгипет став

наймогутнішою державою Близького Сходу. Я мав зріст 2м 10см. За цим показником рекордсмен серед високих людей давнини. До того ж був шульгою та рудим. Я мав 52 сина. Половина з них загинули досить рано. Прожив 90 років і мав близько 160 дітей.  За життя здобув славу, що відома й понині.

ІІІ. Закріплення здобутих знань.

Учитель: Спасибі нашим гостям за їхню цікаву розповідь про себе, та їм вже час повертатися назад у минулі часи. Ви уважно слухали їхню розповідь, то ж проведемо такий метод Синквейк (сенкан), який  вимагає певної побудови. Це поетична мініатюра з 5- ти рядків за такою схемою: 
1 – й рядок – іменник ( тема мініатюри); 
2 – й рядок – прикметник до теми; 
3 – й рядок – дієслово чи дієслівні форми; 
4 – й рядок – фраза, яка передає особисте ставлення до теми; 
5 – й рядок – синонім до іменника в першому рядку. 
Отже вам пропонуються такі слова: Хатшепсут, Тутмос ІІІ, Ехнатон, Рамзес ІІ.

Прогнозовані відповіді учнів

Хатшепсут

Хитра,рішуча

Правила,наділа,споруджувала

Перша серед шляхетних жінок

Жінка – фараон

Тутмос ІІІ

Жорстокий, сміливий

Правив, здійснив. Перетворив

Назвали «Наполеоном Стародавнього Єгипту»

Фараон з завойовник

Ехнатон

Романтичний, нерішучий

Встановив,реформував, складав

Історики назвали біблійним Мойсеєм»

Фараон – реформатор

Рамзес ІІ

Хоробрий, мудрий

Розширив, відзначив, будував

Видатний завойовник та будівник

Найвпливовіший фараон

Далі проводимо гру, яка називається «Про кого йдеться»

      Правила гри:учитель наводить речення, яке містить факт, пов’язаний з діяльністю історичної особи. Учні повинні впізнати про кого йдеться.  Які факти з життя цієї особи учні знають ще?

1.      Цей фараон ходив в походи

великим завойовником він був

у завойованих країнах

все будував і будував,

створивши світову могутнюю державу (Тутмос ІІІ)

2.      Фараон – цариця

правила Єгиптом,

послів приймала

і закони видавала

та коли померла

суму всім нагнала (цариця Хатшепсут)

3.      Воїн – будівничий

фараон «Великий»

будував він храми

проживши майже 90 років (Рамзес ІІ)

4.      Легендарний фараон

 Почав править в 9 років

 Відновив старинні культи

 Та прожив він мало років (Тутатхамон)

5.      Цей фараон був реформатор

собі столицю він побудував

складав він гімни на честь бога сонця

і прекрасную дружиноньку він мав (Ехнатон)

6.      Мачуха Тутанхамона

і дружина Ехнатона

 вона реформи видавала

чоловікові допомагала

та незвичайну красу вона мала (цариця Нефертіті)

ІV. Підсумки уроку

Оцінювання роботи учнів на уроці.

V. Домашнє завдання.