Конспект уроку з всесвітньої історії
Пунічні війни

Тема: Військова експансія Риму й утворення Римської середземноморської держави.

Мета: з’ясувати причини війни, дати, уявлення про найбільш важливі битви; розвивати навички роботи в групі, працювати з атласом та контурною картою, дати оцінку способу вирішення конфлік­ту; виховувати почуття патріотизму па прикладах діяльності борців за національне і соціальне ви­зволення грецького народу.

Тип уроку: комбінований  

Обладнання: карта «», ат­ласи, контурні карти, роздатковий матеріал.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: називати  хронологічні межі та дати; показувати  на карті  місця основних битв.

                                                                Хід уроку

I.  Організація навчальної діяльності

II.  Актуалізація знань

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу

Вчитель. Ми розпочинаємо нову тему

Тема уроку: «», вчитель на­зиває мету уроку та завдання

Метод «Три кроки»

(ми попрацюємо в групах та  проведемо гру «Військовий репортаж»).

Умови гри. Кожна група отримує завдання опрацювати відповідний матеріал підручника і підготувати військовий репортаж з місця подій.

1       група: Причини Пунічних війн

2       група: Перша Пунічна війна

3       група: Друга Пунічна війна  

4       група: Третя Пунічна війна

     5  група: Спільні та відмінні ознаки Першої та другої Пунічних війн

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

Перевірка виконаної роботи в групах.

— Яку тему ми сьогодні вивчали на уроді?

Потім кожна група представляє свій репортаж з місця  подій

І група: Причини Пунічних війн

2  група: Перша Пунічна війна

3  група: Друга Пунічна війна  

4  група: Третя Пунічна війна

Метод «Дерево рішень»

5 група: Спільні та відмінні ознаки першої та другої Пунічних війн

Спільні ознаки

1. Обидві війни мали загарбницький характер, були війнами за роз­поділ сфер впливу, за панування у західному Середземномор'ї.

2.  Обидві війни мали привід. Якщо приводом до першої Пунічної війни стала підтримка карфагенянами всупереч договору між Римом і Карфагеном Тарента, який був взятий в облогу римською армією у 272 р. до Р. X., то приводом до другої Пунічної війни було взяття у 219 р. армією Карфагена фортеці Сагунт, яка була союзником Риму.

3.  Обидві війни були переможними для Риму. Якщо внаслідок перемоги у першій Пунічній війні Рим зміг підкорити собі острови у західному Середземномор'ї (Сицилію, Сардинію і Корсику), то вна­слідок перемоги у другій Пунічній війні Рим став панувати у всьому західному Середземномор'ї.

4.  В обох війнах воюючим сторонам вдавалося нав’язувати свій план ведення війни одна одній. Так, якщо у першій Пунічній ві­йні і на другому етапі другої Пунічної війни це вдалося римлянам, то на першому етапі другої Пунічної війни це вдалося карфагенянам.

Відмінні ознаки

1.  Бойові дії під час першої Пунічної війни велися як на суші, так і на морі, а під час другої Пунічної війни — лише на суші.

2. Якщо перша Пунічна війна велася на території однієї із воюючих держав (Карфагена) і на острові Сицилія, за володіння яким і від­бувалося це воєнне протистояння, то друга Пунічна війна велася як на території Риму, так і на території Карфагена.

3.  У першій Пунічній війні, на відміну від другої Пунічної вій­ни, римляни зазнали величезних втрат, викликаних природними катаклізмами (під час двох морських штормів було знищено чимало римських кораблів). Ці втрати суттєво впливали на перебіг воєнних дій і тривалість війни.

4.  Якщо поразка у першій Пунічній війні призвела до втрати кар­фагенянами своїх колоній у Сицилії, то внаслідок поразки у другій Пунічній війні карфагеняни втратили всі свої колонії, військовий флот, мали виплачувати значно більшу контрибуцію, ніж після першої Пунічної війни. Строк виплат мав тривати 50 років.

5.  Якщо у першій Пунічній війні римлянам доводилося майже з нуля кілька разів створювати флот, то у другій Пунічній війні вони так само були змушені робити з армією.

6.  У другій Пунічній війні, на відміну від першої Пунічної війни, армія карфагенян несла величезні не бойові втрати, зокрема у зв'язку з надскладним переходом через Альпи. Однак, ці втрати вдалося від­новити за рахунок переходу на бік карфагенян підкорених римлянами цизальпійських галлів.

7.  У другій Пунічній війні, на відміну від першої Пунічної війни, Рим воював не лише проти Карфагена, а й проти своїх колишніх союзників.

8. У другій Пунічній війні, на   відміну   від   першої Пунічної війни, римлянам вдалося нав'язати карфагеня­нам війну на виснаження сил, наслідком чого стало те, що Ганнібал, не програвши в Італії жодної битви, програв війну.

9.  У другій Пунічній війні, на відміну від першої Пунічної війни, карфагеняни у битвах використовували бойових слонів, що однак не допомогло їм перемогти у битві при Замі.

10.  Якщо після першої Пунічної війни Карфаген зміг відновити свою могутність за рахунок примноження багатства від інтен­сивної торгівлі, заснування колоній в Іспанії, отримання іспанського срібла і золота, то після другої Пунічної війни своєї колишньої могутності Карфаген відновити уже не зміг.

11.  Друга Пунічна війна, на відміну від першої, ввійшла в історію воєнного мистецтва битвою (битва під Каннами), яка вважається класичним зразком воєнного мистецтва з повного оточення і знищення ворожої армії, яка є більш чисельно.

Учні називають спільні і відмінні ознаки, а вчитель на дошці прикріплює на кожну сторону дерева спільні і відмінні ознаки.

V.  Підсумок уроку. (Вчитель підводить підсу­мок виконаної роботи в грипах, вибирає кращий військовий репортаж, оцінює роботу учнів).

VI. Домашнє завдання.