Конспект уроку з всесвітньої історії 6 клас
Місто Рим і його  повсякденне життя.

Всесвітня історія 6 клас

Тема: Місто Рим і його  повсякденне життя.

Мета:дати уявлення про життя у Римської імперії та побут римських громадян; знайомити школярів із визначними пам’ятками Риму, підвищити рівень загальної культури учнів; розвивати критичне мислення: виховувати інтерес до історії минулого Риму.

Очікувані результати.  

Після цього уроку учні зможуть:

описувати повсякденне життя римлян, архітектурні пам’ятки;

висловити власне судження про систему виховання, звичаї та традиції давнього Риму.

Тип уроку: вивчення і узагальнення знань

Обладнання: презентація; ноутбук

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Вчитель: сьогодні ми здійснимо з вами подорож до стародавнього Риму та познайомимося з життя його мешканців у давні часи.

Перед нами величезне місто, яке вражало сучасників розмірами та кількістю споруд – храмів, палаців, житлових будинків. Пройдемося по вулицях Стародавнього Риму і в цьому нам допоможе  перший екскурсовод.

Перший екскурсовод.

Вулиці Риму

Рим розташований на семи пагорбах. Вулички у місті були вузькими, звивистими, тому тут не саджали ані квітів, ані дерев: для цього просто не було місця, і візки часто зачіпали перехожих. Тому будь – те обережні, щоб вас не зачепили візком.  Тож невдовзі вдень провозити вантажі заборонили.

     Рим став одним із перших міст з брукованими вулицями. Проїжджу частину встеляли декількома шарами піску та гравію і покривали кам’яними плитами. Обабіч дороги вимощували високі тротуари. У дощові дні, коли мостові перетворювалися на вируючі потоки, тротуари рятували перехожих від бруду. Потоки бруду відводили через спеціальні колодязі в підземні кам’яні труби. Вони були наскільки широкими в діаметрі, що ними міг вільно проїхати віз з сіном. Чиста вода подавалася спеціальними трубами, прокладеними по мостах-акведуках або під землею. Воду нагромаджували у величезних цистернах і розгалуженою системою глиняних та свинцевих труб подавали в місто.

    Навколо ринків розташовувалися невеликі майстерні та крамниці, де виготовляли предмети побуту, ювелірні та ковальські вироби, а також

пекарні.

Учитель Пройшовши вулицями Риму ми потрапляємо на головну пощу – форум. На Римському форумі екскурсію проведе другий екскурсовод

Другий екскурсовод

Римський форум

     Серце Рима  - форум – був розташований біля підніжжя Капітолійського пагорба. Раніше тут кипіло жваве торжище. Але з часом форум перетворився на громадський центр Рима.

     Форум – головна площа міста. Проте римський форум був не схожий на відкритий вільний простір, яким ми називаємо площею. Навпаки, виблискували білосніжні колони храмів, до яких вели бронзові сходи, тіснилися статуї богів і героїв. Тут височили пам’ятники на честь перемог над ворогами. Там, де не було статуй і обелісків, росли священні дерева.

     На форумі римляни слухали промовців, укладали угоди або тинялися в очікуванні милостині. Тут обирали посадових осіб. Для виборів було відведено спеціальне місце – коміцій. Голосували спеціальними дерев’яними табличками. Урни ставили на вузькому дерев’яному містку, яким на очах у всіх могла пройти лише одна людина.

     На форумі обирали народних трибунів – захисників бідноти. Двері до будинку трибуна були відчинені вдень і вночі. Але сам він не мав права надовго йти з дому.

     Політичні діячі й полководці зверталися до народу з високої кам’яної трибуни, у яку були вправлені носи ворожих кораблів, здобуті в бою. Корабель латиною означає «ростра». Ростри були окрасою форуму та символом непереможного Риму.

Учитель. Гуляючи вулицями Риму ми не могли не познайомитися  як  жили багаті його мешканці та бідний простий люд. Про це нам розповість третій екскурсовод.

Третій екскурсовод.

Будинок патриція

     Заможні римляни жили у власних одноповерхових, з усіма вигодами будинках-особняках – їх називали домусами. Вони виходили на вулицю глухими стінами. Двері багатого римлянина охороняв раб – сторож, якого приковували ланцюгом до стіни, щоб не втік разом зі злодіями.

     Офіційну частину будинку називали атрій.  Атрій був найошатнішою частиною будинку, де господар приймав відвідувачів і вирішував справи. Тут молилися богам – охоронцям домашнього вогнища. Поруч з атрієм – кабінет господаря, де в кованій скрині зберігали домашню казну. Посеред будинку знаходився внутрішній дворик, оточений колонами, з басейном і фонтанами, тут був невеликий сад з квітами, де родина проводила вільний час. Звідси можна було легко потрапити до зали для бенкетів. Гостей ніколи не запрошували до господарських спалень або побутових приміщень. Стіни в домусах покривали штукатуркою та прикрашали фресками, а підлогу вкривали кам’яними плитами та мозаїкою.

    Знатні римляни часто влаштовували бенкети. Вони вправлялися у винаході дивовижних страв: смажений кабан, наповнений живими дроздами, рагу з фламінго. До столу подавали також фазанів, рибу, овочі і фрукти.

А як же жили бідні городяни?

Інсула.

     Римська біднота мешкала в багатоповерхових цегляних будинках  - інсулах( у перекладі з латини – острів) кожна інсула займала цілий квартал. Кімнатки були маленькими й вологими. Не було ані кухні, ані печі, ані простого вогнища. Обігрівалися інсули за допомогою бронзових жаровень із вугіллям. Помешкання освітлювали мисками з маслиновою олією, часто виникали пожежі, під час яких вигорали цілі райони.

    Інсули будували абияк – стіни постійно тріскалися. Стелі й дахи часто падали на перехожих. Мешканці інсул харчувалися на перших поверхах, де були розташовані харчевні. Усе необхідне можна було купити поряд із корчмою – у крамницях.

     Годували в харчевнях украй бідно й одноманітно. Коржі, в’ялена риба, пшоняна або горохова каша. М’ясні страви вважалися ласощами, особливо ковбаса. Яблука та вишні коштували дуже дорого. 

Учитель  як же проводили свій вільний час римляни?

Улюблена розвага римлян

    Найбільш улюбленою розвагою давніх римлян були гладіаторські бої.

    Гладіатор(від лат. gladius – меч, гладіус) – найменування бійців у Давньому Римі, які билися між собою з тваринами на спеціально об лаштованих аренах. Цю розвагу споглядала публіка.

     264 року до н. е. вперше відбувся поєдинок трьох пар гладіаторів. Десь через 150 років гладіаторські бої були включені до складу офіційних публічних видовищ. Наприкінці  ІІ століття до н.е. бої вже тривали декілька днів поспіль. Для гладіаторських поєдинків будували прості амфітеатри.

     72 р. н.е. римський імператор Віспасіан розпочав будівництво колосального амфітеатру – круглого театру. Через вісім років, під час відкриття Колізею (свято тривало 123 дні) було вбито 5 тис. гладіаторів і звірів. Арену Колізею іноді заповнювали водою і влаштовували імітацію морського бою.

     Професійних бійців арени готували в гладіаторських школах. У І ст. н. е. в римі існували чотири імператорських школи: Велика, Уранішня, де готували бестіарія – гладіатора, що б’ється з дикими звірами, школа Галлів і школа Даків.

    Гладіатори використовували різні види зброї. Билися вони зазвичай один на один. Долю пораненого вирішували глядачі. Якщо хотіли врятувати йому життя, то розмахували в повітрі хустинами або тримали великий палець піднятим угору. Якщо ж у глядачів великий палець був опущений, гладіатор мав загинути. Як уже говорилося, що гладіатори використовували різні види зброї, тому  були:  ретіарії, які дістали свою назву від головного знаряддя – сітки( від лат. – rete) з важкими грузилами по краях. Завдання ретіарія було накинути сітку так, щоб повністю обплутати противника, а потім добити його тризубцем або кинджалом. Ні шолома, ні щита у ретіарія не було – йому доводилося розраховувати лише на власну спритність.

Мурмілони (від лат. – морська риба, яку спіймали у сітку) були озброєні коротким  мечем і великим щитом. Голову мурмілона захищав беотійський

шолом, прикрашений стилізованою рибою.

Фракійці надягали великий шолом, що закривав усю голову і був прикрашений стилізованим грифоном. Останній символізував богиню помсти Немезіду. Зброєю фракійців був кривий меч близько 34 см.

Дімахери (від грец. – що носить два кинджала) використовували два мечі, по одному в кожній руці. Билися вони без шолома і щита.

Провокатори, або «претенденти», - гладіатори, захищені кірасою – металевим панциром. Провокатори були озброєні гладіусом і великим прямокутним щитом.

Секуторів призначали для сутичок із ретіаріями. Вони, як і мурмілони, були екіпіровані великим прямокутним щитом і гладіусом утім, їхній шолом закривав усе обличчя, окрім двох отворів для очей, щоб захиститися від гострого тризубця. Шолом був гладким, щоб сітка ретіарія не могла зачепитися за нього.

Наша екскурсія закінчилася, ви уважно слухали наших екскурсоводів і тепер перевіримо вашу увагу.

1.      Гра «Анаграми»

Правила гри: переставивши букви в наведених словах, ви отримаєте нові слова.

Сулаін – Інсула(багатоповерховий  цегляний будинок римської бідноти)

Муфор - Форум (головна площа міста)

 Ційміко  - коміцій (спеціальне місце для виборів де обирали посадових осіб)

  Ратсро -  Ростра(кам’яна трибуна у яку були вправлені носи ворожих кораблів, здобуті в бою, окрасою форуму )