Конспект уроку з історії України 7 клас

Історія України 7 клас

Тема: Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава

Мета: ознайомити учнів  з особливостями зовнішнього і внутрішнього становища за часів князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава; сприяти формуванню навичок самостійної роботи та критичного мислення учнів; розвивати вміння працювати з текстом, використовувати різноманітні історичні джерела, висловлювати власну думку; виховувати почуття патріотизму.

Тип уроку:комбінований з використанням інформаційних технологій

Обладнання: підручник історія України 7 клас(Ю.Ю. Свідерський,Н.Ю. Романишин, Т.В. Ладиченко),карта, атласи, портрет Володимира Мономаха та його сина Мстислава,ноутбук, проектор, роздатковий матеріал.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: оцінювати Володимира Мономаха як особис­тість і державного діяча; доводити, що за правління Володимира Моно­маха Київська Русь зазнала періоду піднесення; називати дати правління Володимира Мономаха; удосконалити навички роботи з джерелами інформації, аналізувати матеріал, робити висно­вки й узагальнення.

ХІД УРОКУ

I.  Організаційний момент.

Привітання з учнями.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Учитель: давайте згадаємо про  князя Ярослава Мудрого. У Київській Русі часто траплялися пожежі, то документ який характеризує князя і який був написаний на бересті погано зберігся. Ми постараємося його відновити, провівши гру «Віднови втрачене»

гра «Віднови втрачене»

Правила гри: учитель пропонує речення , у яких не вистачає якогось терміна, прізвища, дати, назви. Учні, спираючись на вивчений матеріал, відновлюють втрачене.

1.     Ярослав Мудрий був сином……(Володимира Великого)

2.     Цей князь прожив…. років і на великокняжому престолі був …. Років (75 років, 35 років)

3.     У 1036 році Ярослав закріпився на ... ……(князівському престолі)

4.     Князь мав …… дружин (кілька)

5.     Ярослав любив читати, привчав до книжної мудрості і своїх дітей і за це його назвали …. (Мудрим)

6.     Продовжуючи справу свого батька, цей князь запровадив карбування…….(власної, срібної монети)

7.     Князь завжди надавав перевагу миру над …. (війною)

8.     У 1037 році був  споруджений  …..(Софіївський  собор)

9.      Старшу дочку князя, яка вийшла заміж за Французького короля звали…. (Анна)

10.                        Ярослав Мудрий видав перший звід законів у Київській Русі і називався він …..(Руська правда)

11.                       За його правління зростав…..  ……. Київської Русі (міжнародний престиж)

12.                        Помер цей великий князь у ……. році (1054)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Учитель оголошує тему уроку і мету і говорить про те, що не випадково ми повторили матеріал про діяльність князя Ярослава Мудрого, бо його по праву можна порівнювати з князем Володимиром Мономахом.

Робота з візуальним і текстовим джерелами.Розглянути  портрет  Володимира  Мономаха  і  порівняти  його з описом,наведеним істориком Василем Татіщєвим.

«Він був гарним обличчям, очі в нього були великі. Волосся рудувате й кучеряве, лобвисокий, борода широка. На зріст він був не дуже високий, але міцний тілом і дужесильний».

Учитель:Та ось і сам князь, який завітав до нас у гості сьогодні і розповість багато цікавого про себе.

Розповідь учня, який готував повідомлення про князя заздалегідь.

Я Володимир Всеволодович (Мономах) – смоленський, чернігівський, переяславський    і великий князь київський.

Народився у 1054 р. у сім’ї Всеволода Ярославича, четвертого сина Ярослава Мудрого, і Марії – гречанки, доньки царя візантійського Костянтина ІХ Мономаха. Тому і прозвали мене Володимиром Мономахом. Народився в Києві, але через рік  мій батько із сім’єю переїхав до Переяслава, де і пройшли мої дитячі роки. Змалку мав хист до військової справи і в 15 років брав участь у першій битві Русі з половцями 1068 р. Доклав чимало зусиль для припинення князівських усобиць і згуртування сил для опору кочовикам. «Всіх походів зробив я вісімдесят і три великих, а решта не пам’ятаю, менших». Я став «мечем» в руках свого батька, бо він не любив воювати, а любив читати книжки, знав 5 іноземних мов. У 22 роки, князюючи у Смоленську одружився з англійською принцесою Гітою. Мені вдалося відновити єдиновладну монархію часів Ярослава Мудрого, у жорстокій боротьбі зумів обєднав  у своїх руках три чверті території Київської держави: Київщину, Волинь, Турово – Пінську, Переяславську, Смоленську, Новгородську,Мінську землі та Поволжжя.(учень показує всі землі на карті).

      Припинення міжусобної боротьби позитивно вплинуло на економічний розвиток держави. У Києві я проводив велике будівництво: побудував під Вишгородом міст через Дніпро(1115 р.) та нові храми. Наповнювалась державна скарбниця, Київ переживав своє нове піднесення, зменшив податки міщанам і повинності селянам, дбав про розвиток торгівлі. За часів мого правління Київська держава зміцнила свої міжнародні позиції й авторитет.

      З Київською Руссю, що відновила свою могутність, шукали союзу Візантія, скандинавські країни та держави Західної Європи.

Я автор кількох творів – «Граматика до Олега Святославича», «Молитва», «Повчання»,  яке було написано у 1117 році і за жанром це твір є повчанням із яскраво вираженою педагогічною метою.

Учитель: дякую нашому гостю за цікаву розповідь і далі ми попрацюємо з історичним документом «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

Після того, як ви ознайомитеся з цим документом ми відповімо на декілька питань.

-          «Усьогож  паче – убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю заступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину».

-         «Ні правого, ні винного не вбивайте і не повелівайте вбивати  його; якщо хто буде достоїш навіть смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської».

-         «Паче всього – гордості не майте в серці і в умі».

-         «Старших шануй, як отця, а молодших – як братів».

-         «У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться».

-         «Лжі бережися, п’янства і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло».

-         «Вшануйте гостя, звідки він до вас не прийде, - простий, чи знатний. Чи посол, - якщо не можете дарунком. То їжею і питвом. Вони бо, мимо ходячи, прославляють чоловіка по всіх землях – або добрим. Або лихим».

-         «А коли добре щось умієте – того не забувайте, а чого не вмієте – того учітесь»

Запитання до учнів: 1.До чого ж закликав нащадків Володимир Мономах?

        2. Чи актуальним є сьогодні це історичне джерело?

Відповіді учнів на поставлені вчителем питання.

Учитель: «Повчання Володимира Мономаха стало невичерпним джерелом української педагогіки та філософії.

Помер Володимир Мономах у 1125 р. у віці 72 роки. Поховали його у Софіївському соборі у Києві. Після смерті Володимира Мономаха престол зайняв його старший син Мстислав (учні опрацьовують матеріал підручника і дають характеристику Мстиславу).

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

   Учитель:  Отже ми згадали сьогодні про Ярослава Мудрого, познайомилися з Володимиром Мономахом і його сином Мстиславом Володимировичем.

   Метод «З чим я йду?». Вам пропонується таке завдання в тексті треба

    знайти і відібрати той матеріал, що стосується діяльності цих історичних

     осіб, а окремо відібрати те, що не стосується вивченої на уроці теми.

Цей князь народився у 1054 році, у 22 роки одружився, провів релігійну реформу, запровадив християнство, побудував Софіївський собор, під Вишгородом побудував міст через Дніпро, боровся з князівськими чварами, на західних кордонах князь воював з ятвягами, на півночі з чуддю, дбав про розвиток економіки – підтримував торгівлю, ремісниче виробництво, почав карбувати монети срібники та златники, запровадив «Руську правду», перед тим, як нападати на ворогів, завжди їх попереджав, народ цього князя називав «Красне сонечко», був убитий древлянами,(те, що виділене не відноситься до Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха і його сина Мстислава)

V. Підсумок уроку(оцінювання знань учнів)

       VI. Домашнє завдання §12

Я Володимир Всеволодович (Мономах) – смоленський, чернігівський, переяславський    і великий князь київський.

Народився у 1054 р. у сім’ї Всеволода Ярославича, четвертого сина Ярослава Мудрого, і Марії – гречанки, доньки царя візантійського Костянтина ІХ Мономаха. Тому і прозвали мене Володимиром Мономахом. Народився в Києві, але через рік  мій батько із сім’єю переїхав до Переяслава, де і пройшли мої дитячі роки. Змалку мав хист до військової справи і в 15 років брав участь у першій битві Русі з половцями 1068 р. Доклав чимало зусиль для припинення князівських усобиць і згуртування сил для опору кочовикам. «Всіх походів зробив я вісімдесят і три великих, а решта не пам’ятаю, менших». Я став «мечем» в руках свого батька, бо він не любив воювати, а любив читати книжки, знав 5 іноземних мов. У 22 роки, князюючи у Смоленську одружився з англійською принцесою Гітою. Мені вдалося відновити єдиновладну монархію часів Ярослава Мудрого, у жорстокій боротьбі зумів обєднав  у своїх руках три чверті території Київської держави: Київщину, Волинь, Турово – Пінську, Переяславську, Смоленську, Новгородську,Мінську землі та Поволжжя.(учень показує всі землі на карті).

      Припинення міжусобної боротьби позитивно вплинуло на економічний розвиток держави. У Києві я проводив велике будівництво: побудував під Вишгородом міст через Дніпро(1115 р.) та нові храми. Наповнювалась державна скарбниця, Київ переживав своє нове піднесення, зменшив податки міщанам і повинності селянам, дбав про розвиток торгівлі. За часів мого правління Київська держава зміцнила свої міжнародні позиції й авторитет.

      З Київською Руссю, що відновила свою могутність, шукали союзу Візантія, скандинавські країни та держави Західної Європи.

Я автор кількох творів – «Граматика до Олега Святославича», «Молитва», «Повчання»,  яке було написано у 1117 році і за жанром це твір є повчанням із яскраво вираженою педагогічною метою.

Додаток Б

Повчання дітям Володимира Мономаха

-         «Усьогож  паче – убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю заступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину».

-         «Ні правого, ні винного не вбивайте і не повелівайте вбивати  його; якщо хто буде достоїш навіть смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської».

-         «Паче всього – гордості не майте в серці і в умі».

-         «Старших шануй, як отця, а молодших – як братів».

-         «У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться».

-         «Лжі бережися, п’янства і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло».

-         «Вшануйте гостя, звідки він до вас не прийде, - простий, чи знатний. Чи посол, - якщо не можете дарунком. То їжею і питвом. Вони бо, мимо ходячи, прославляють чоловіка по всіх землях – або добрим. Або лихим».

-         «А коли добре щось умієте – того не забувайте, а чого не вмієте – того учітесь»

Додаток В

Цей князь народився у 1054 році, у 22 роки одружився, провів релігійну реформу, запровадив християнство, побудував Софіївський собор, під Вишгородом побудував міст через Дніпро, боровся з князівськими чварами, на західних кордонах князь воював з ятвягами, на півночі з чуддю, дбав про розвиток економіки – підтримував торгівлю, ремісниче виробництво, почав карбувати монети срібники та златники, запровадив «Руську правду», перед тим, як нападати на ворогів, завжди їх попереджав, народ цього князя називав «Красне сонечко», був убитий древлянами,(те, що виділене не відноситься до Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха і його сина Мстислава)